В 1890 р. Червономотовилівська неповна середня школа знаходилася в будинку Богацької Ольги Євгеніївни – вчительки початкових класів ( дочки поміщика Мошкова, який проживав у Великій Мотовилівці ) нині це будинок отця Володимира, біля української автокефальної церкви ( колись Покровська церква).
В 1935р. була збудована нова початкова школа ( частина сучасної школи). В школі було 4 класи – 4 класні кімнати, які мали пічне опалення та електричне освітлення ( з 1939 р. ).
З 1924 р. до 1973 р. при школі була квартира для вчителя чи директора. Ця квартира знаходилася в майстерні. Останнім в такій квартирі проживав Захарченко Петро Федорович.
Сучасна шкільна їдальня в 1971 – 1972 р.р. була збудована на місці господарської будівлі, де утримували кролів.
За директора Данильчук Катерини Андріївни (70 – і роки ) були добудовані 2 класні кімнати та бібліотека.
Учні нашої школи мали навчально-дослідні ділянки, де вирощували овочі: картоплю, буряки, помідори, квасолю та саджанці (саджанці продавали).
У школі була кролеферма, де налічувалось до 100 кролів. Учні самі вирощували кролів, а гроші від їх продажу йшли на користь школи.
З 1935 р. по 1966 р. в школі навчалися діти з Борівського дитячого будинку: спочатку лише учні 1 – 4 класів, пізніше – учні 5 – 7 класів. Після війни 1941 – 1945 р. р. класи були переповнені, іноді в них навчалося 45 – 47 учнів ( 1949 р. – 52 учні ). Вчилися діти 16 – 17 років, їх називали переростки. Зошитів у школі не було, писали чорнилом на полях газет чи крейдою на дощечках. Підручників також було мало (по 1 підручнику на 8 учнів).
Учні Червономотовилівської школи багато працювали на полях колгоспу « Світанок »: збирали картоплю, буряки, огірки, помідори, цибулю.
В позаурочний час учні проводили «вогники», КВК, походи в ліс на піонерську кашу, гру «Зірниця», туристичні змагання, спартакіади. В школі працював гурток театрального мистецтва.
В школі була піонерська дружина, яка носила ім»я Павлика Морозова, та комсомольська організація.
